При виборі будь-якої розвиваючої іграшки (пірамідка, мозаїка або пазл) користуйтеся одним простим правилом - не варто купувати їх на виріст. Занадто складна іграшка у кращому випадку не викличе цікавості в малюка, у гіршому - ризикує бути зламаною. Тому в першу чергу звертайте увагу на вік, що його рекомендовано виробником.

            Для зовсім маленьких традиційно найкращими є пірамідки. Це, так би мовити, перші посібники з форми, кольорів і розмірів. До того ж вони розвивають координацію рухів, дрібну моторику рук і логічне мислення. Чим більше деталей - тим більший вік, на який розрахована дана пірамідка

            Найпершим стимулятором наочно-образного мислення є рамка-вкладиш. Висувне зображення потрібно вставити у відповідну нішу. Складність у тому, аби не лише правильно підібрати деталь за розміром, але й правильно її розташувати

            Цікавими є також набори об'ємних вкладишів, однакових за формою, але різних за розмірами. Вставляючи менший елемент у більший, дитина вчиться співвідносити розміри предметів, координуючи дію рук і очей. Як правило, більшість таких конструкцій легко трансформуються у циліндричну пірамідку.

            Ще одним варіантом вкладишів є так звані коробки форм. В об'ємну фігуру з отворами різних геометричних форм необхідно помістити відповідні деталі. Звертайте увагу на те, щоб елементи легко входили у прорізи. А також на те, щоб до отвору певної форми входила деталь лише одного виду. В іншому випадку - гра повністю втрачає сенс.

            Як ви знаєте, розвиток дрібної моторики рук тісно пов'язаний з розвитком мозку. Розвинути розумову діяльність дитини допоможе гра-шнурівка. Вона якнайкраще вдосконалює координацію обох рук і привчає пальці дитини до точних рухів. Найпростіші - там, де потрібно протягнути шнурок у відповідні отвори. Більш складні - до основного зображення необхідно приєднати додаткові. Наприклад, до їжачка - яблука та груші. Найвищий пілотаж - об'ємні шнурівки, так звані 3 D

            Малюку двох років можна запропонувати вже й мозаїку. Один із варіантів - набори з великими деталями, що з'єднуються між собою виступами і прорізами. А збирати їх можна на будь-якій поверхні (наприклад, на підлозі). Набори для малюків характеризуються більшою величиною деталей і простотою в експлуатації. А для дітей від 5 років буде цікавою термомозаїка, де дрібні елементи фіксуються на поле з ніжками і оброблюються праскою, після чого стають нерозривними. Це лише декілька прикладів розвиваючих іграшок, а їх тисячі. Вибираючи для своїх малюків машинки, звірят, ляльок чи інших казкових, фантастичних істот, батькам потрібно завжди пам'ятати, що іграшка формує ставлення маленької людини до рослинного й тваринного світу, до друзів, до добра і зла, до прекрасного. Не варто пропонувати своєму синові чи доньці злих і страшних, неприродних і безглуздих іграшок, бо саме іграшка має берегти дитячу душу і розвивати в ній найкращі почуття.

            На думку психологів, більшість сучасних батьків дарують своїм дітям ті іграшки, про які самі мріяли і якими ніколи не гралися в дитинстві. Тому, купуючи дитині іграшку в подарунок, пам'ятайте, що гратися нею буде вона, а не ви. Не купуйте іграшки „під себе"! Тато може подарувати синові модель літака тільки тому, що сам колись мріяв про таку. І потім навіть ображатися, що хлопчик не в захваті від подарунка і зовсім не грається ним. Наші діти не обов'язково мають повторювати нас у всьому. Це стосується і подарунків

            Іграшка - то велика радість для дитини. Діти граються усім, що потрапляє їм у руки. І головна ознака „гарної" іграшки - те, що вона „піддатлива" та гнучка і може перетворитися на все, що потрібно, відповідно до вимог гри.

            При виборі „плюшевого друга" радимо дотримуватися золотої середини: Не великий (дитина має самостійно його підняти, обійняти і носити), але й недуже маленький, що часто-густо губиться

            Хто це? (Іграшка має бути упізнавана, аби малюк чітко міг охарактеризувати того чи іншого героя.)

            Злюка. (В арсеналі малюка має бути і 2-3 негативні герої. Принаймні для того, аби виплеснути негативні емоції чи „врятувати принцесу".)

            Взагалі іграшок в домі має бути небагато, тоді діти їх цінують: згадайте своє дитинство й улюбленого безвухого ведмедика. Малюк повинен відчувати ставлення до цієї речі, до цього подарунка. Неможливо щодня отримувати задоволення. Інколи варто навіть проводити ревізію і віддавати (або ховати) деякі іграшки, щоб у дитини не виникало „іграшкового перенасичення".

            Не менш важливим, аніж сам подарунок, є процес його дарування. Можна просто подарувати дитині іграшку, а можна її заховати, придумати гру, влаштувати смішні конкурси. Діти завжди відчувають, чи вкладено в подарунок душу, вони дуже трепетно до цього ставляться. Тож купуючи своїй малечі святкові подарунки, скористайтеся нашими порадами, і тоді іграшка справді буде радістю і не лише у свято, а й щодня.

                                         Мистецтво бути батьками.

          Ваша дитина ні в чому не завинила перед вами   - ані в тому, що створила вам додаткові труднощі, ані в тому, що не виправдала якихось ваших сподівань. І ви не маєте жодного права вимагати, щоб вона розв`язала ці проблеми.

   Ваша дитина – не ваша власність, не приватна річ, а самостійна людина. Вирішувати її долю, а тим паче ламати характер малюка на свій розсуд ви не маєте права. Ви можете лише допомогти дитині обрати життєвий шлях, вивчивши її здібності та інтереси і створивши умови для їх реалізації.

    У багатьох примхах і витівках дитини винні ви самі, тому що вчасно не зрозуміли її, не бажали сприймати її такою, якою вона є.

   Завжди помічайте і підтримуйте  найкращі риси вашого малюка. Вірте у його сили і показуйте йому свою впевненість.

Батьківські помилки.

                Батьківські лінощі (недостатній догляд за дитиною, непослідовність у вимогах, несистематичність проведення гігієнічних процедур, небажання відриватися від власних справ навіть тоді, коли малюк потребує допомоги батьків).Хвалькуватість батьків (хизування успіхами дитини, примушування малюка займатися тим, до чого у нього не має інтересу, хворобливе реагування на успіхи інших малят якщо ті затьмарюють їхню дитину).

- Невиправдана принциповість (переконання батьків, що як вони сказали, так і має бути, навіть якщо вимоги не виправдані).

-  Безтурботність (переконання батьків, що з дитиною нічого не трапиться. Такі батьки відправляють малюка самого гратися на подвір`ї, майже не наглядають за ним, дозволяють спілкуватися з незнайомцями, думаючи, що у такий спосіб виховують самостійність.

 -  Самоствердження за рахунок дитини. Батьки, які не реалізували себе в житті, демонструють свою зверхність, чинять посилений тиск на дитину. Постійно наголошують на її недоліках, ігноруючи право малюка на індивідуальність.  Нав`язування дитині ролей (вундеркінда, таланта, лідера), які не відповідають її здібностям і темпераменту.